Як я, браття, раз сконаю [4]

текст
Як я, браття, раз сконаю,
Занесіть мня, де я знаю,
Занесіть мня в Галичину,
Де-м ся родив, най там згину.

І там мене поховайте,
І додому ся вертайте,
До милої дайте знати,
Щоб прийшла мня відвідати.

Аж приходить єго мила,
Дивись, дивись – тут могила,
Ані хреста, ані рути –
Тут десь мусить стрілець бути.

Ой помалу, помаленьку
Пішли сльози по личеньку,
І вломила яворину
Та й для стрільця – сиротини,

Явір росте, зеленіє,
Сонце світить, сонце гріє,
Люди ідуть зілля рвати –
Миленької не видати.

Аж приходить єго мила,
Дивись, дивись – тут могила,
Ані хреста, ані рути –
Тут десь мусить стрілець бути.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 28.09.1997 р. у с. Бучачки Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. від Драган Анастасії, 1905 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко. Вар.: Кузьменко, 1992, арк. 5 (с. Ісаків Тлумацького р-ну, с. Балинці Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення