Ой впав стрілець у край зруба [2]

текст
Ой впав стрілець у край зруба,
Коло зломаного дуба
І не встане вже.

Йшов до бою опівночі,
Смерть накрила йому очі
Від трьох куль на все.

А хто ж його поховає,
І над гробом заридає?
Хіба вітер, сніг.

Ой за тебе, рідний краю,
Стрільці наші умирають –
І він теж поліг.

Поховала дібровонька,
Заридала калинонька,
В могилі сивій.

Білим пухом сніг заносить,
Сухим гіллячком термосить,
Де стрілець поліг.

Сплели вінець із тернини,
Із плакучої калини
Тихенько вночі.

І не мине вічна слава
По всій нашій Батьківщині
Січових стрільців, січових стрільців.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 28.05.1998 р. ус. Конюхи Козівського р-ну Тернопільської обл. від Сеник Катерини, 1922 р.н. "Останні куплети я, років 3-4, як доклала. Раніше цю пісню співали за Польщі, в читальні "Просвіти". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення