Ой впав стрілець у край зруба [1]

текст
Ой впав стрілець у край зруба,
Коло зломаного дуба
І не встане,
І не встане вже.

Йшов до бою опівночі,
Смерть закрила йому очі
Від трьох куль на все,
Від трьох куль на все.

І хто йому заспіває,
І хто його поховає?
Хиба вітер й сніг.
Хиба вітер й сніг.

Ой за тебе, рідний краю,
Наші стрільці умирають
І він теж поліг,
І він теж поліг.

Примітки:
Текст і ноти подаємо за першодруком у часописі "Шляхи" (Львів, 1916, червень, с. 444). Слова автор написав ще у 1915 р. під впливом гірких спогадів про смерть товариша – сотенного УСС Михайла Суха (Витвицький, с. 88).
Пісня публікувалась у всіх більших збірниках і реєстрах стрілецьких пісень: "Тим, що впали", 1917, с. 58; "Сурма", 1922, с. 26-27; Матіїв-Мельник, [1923], с. 36; "Хлопці ж бо то, хлопці", 1937, с. 5.27; Ковальчук, Шкрумеляк, 1939, с. 30; Лепкий, 1940, с. 9.
Автор зробив декілька муз. обробок: Гайворонський, 1922, с. 30 (дит. хор), Гайворонський, 1936 (соло, міш. хор). Крім нього, також: Ярославенко, 1931, с. 32 (соло); Лисько, 1937, ч. 25 (чол. хор); Вахнянин, 1937, ч. 27 (чол., міш., дит. хори), Чоловський, 1994, с. 95-96.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення