Їхав стрілець на війноньку [2]

текст
Їхав стрілець на війноньку,
Прощав свою дівчиноньку:
– Прощай, миленька, чорнобривенька,
Я йду в чужу сторононьку.

Дай ми, дівчино, хустину,
Може, я в полю загину,
Темної ночі покриють очі,
Лекше в могилі спочну.

Дала дівчина хустину –
Стрілець у бою загинув.
Покрили очі темної ночі,
Лекше в могилі спочинув.

Лихії люди насилу
Взяли нещасну дівчину,
Там серед поля гнеться тополя
Та й на стрілецьку могилу.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 30.08.1992 р. у с. Володимирці Жидачівського р-ну Львівської обл. від Мудрого Володимира, 1931 р.н. Найпоширеніший варіант. Нотна транскрипція В. Коваля.
Вар.: Дем’ян, арк. 39 (с. І. Франка Дрогобицького р-ну Львівської обл.), Дем’ян, арк. 44 (с. Ваньковичі Самбірського р-ну Львівської обл.); ІМФЕ, ф. 8-3, од. зб.232, арк. 164 (с. Шевченкове Вільшанського р-ну Київської обл.); Медведик, 1993, с. 166; Пазяк, 2002, с. 29.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення