Лети, моя думо, широко, далеко

текст
Лети, моя думо, широко, далеко,
Лети і ніде не барись,
До тої хатини, де жила дівчина,
Де пісню я слухав колись.

Жила в тій хатині дівчина єдина,
Якщо ще живе, то поклонись.
Скажи єї слово болюче, як рана,
Що я вже не той, що був колись.

Не тії в мене очка, не тії вже брови,
А зморшки зорали чоло,
Поволі в неволі сивіє мій волос,
А серце, мов терном, поросло.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 01.10.1997 р. у с. Завалля Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. від Романюк Катерини, 1928 р.н., і Храпко Федори, 1933 р.н. "Цю пісню співають на весіллі на початок. Знають у селі з 1941-1942 рр. То хлопці більше співали". Нотна транскрипція В. Коваля. Вар.: Лавришин, 1996-1997, с. 267.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення