Коби скорше з гір Карпатів [1]

текст
Коби скорше з гір Карпатів з’їхати в долину
І свобідно повитати славну Україну.

Приспів:
Гей, нумо хлопці, враз!
Гей, нумо на приказ!
Шабельки поострім,
Кульбаки наложім.
Трублять трубки на трівогу,
Час нам вже час у дорогу.

Засвітило ясне сонце, нарід вибігає,
Українське славне військо весело витає.

Вийшов батько, вийшов рідний, вийшла стара мати,
Вийшла вірна дівчинонька коня напувати.

– Ой не можу, родинонько, з тобою остати,
Мій кінь рветься, вперед преться та й не хоче стати.

Примітки:
1. Приспів повторюється після кожного куплету.
2. Початок літа 1915 р., Карпати.
3. Текст і ноти подаємо за публікацією у пісеннику "Сурма", 1922, с. 33-34. Тут коментар Р. Купчинського ("пісня кінноти УСС повстала під час походу УСС із Карпат за розбитими москалями") дозволяє тільки приблизно зробити датування.
Першодрук під назвою "Ой поїдем товариші" знаходимо у "Сьпіванику УСС" (1918, с. 84-85). Очевидно, це доповнений варіант (курсивом) авторського тексту:
Ой поїдем, товариші, на ту Україну,
Та здобудем степи рідні, широкії, розвеселимо руїну
.

Коби скорше з гір Карпатів з’їхати в долину
І свобідно повитати славну Україну.

Гей, нумо хлопці, враз!
Гей, нумо на приказ!
Шабельки поострім,
Кульбаки наложім.
Трублять трубки на трівогу,
Час нам вже час у дорогу.

Засвітило ясне сонце, нарід вибігає,
Українське славне військо весело витає.

Витай же нам, рідний краю, люба Україно,
Витай, батьку, витай мати, ти моя дівчино
...

Вийшов батько, вийшов рідний, вийшла стара мати,
Вийшла вірна дівчинонька коня напувати.

Гей не можу, батьку, мати, Вас тут повитати,
Не можу ся, дівчинонько, при тобі лишати...

Ой не можу, бо я їду Москаля дігнати
,
Мій кінь рветься, вперед преться, та й не хоче стати.

Немає достатніх підтверджень того, що саме цей варіант належить Л. Лепкому (див.: Лепкий Л. Твори. – Тернопіль, 2001, с. 286). Редакція могла з’явитися і тоді, коли готувався до друку збірник, тобто наприкінці 1917 р. Справді, у той час січові стрільці готувалися перейти річку Збруч, щоб виступити в оборону молодої Української Народної Республіки, проголошеної 20 листопада 1917 р.
Муз. обробки: Ярославенко, 1931, с. 12 (соло), Вахнянин, 1937, ч. 52 (міш., чол., дит. хор), Лисько, 1937, ч. 10 (М. Колесса, чол. хор), Верета (чол. хор), Чоловський, 1994.
Текст, що ввійшов до "Великого пісенника "Червоної калини", теж є у дещо зміненому вигляді (див. Лисько, 1937, ч. 10):
Коби скорше з гір карпатських з’їхати в долину
І у славі повитати рідну Україну.

Приспів:
Гей, нумо хлопці, враз!
Гей, нумо на приказ!
Шабельки погострім,
Кульбаки наложім.

Трублять трубки на тривогу,
Час нам бо час у дорогу.

Світить сонце, радість сяє, народ вибігає,
У керниці дівчинонька коня напуває.

Пісня Л. Лепкого мала усі передумови ввійти в уснопоетичну традицію. Автор, спираючись на стилістичні елементи фольклорної поетики: троїстість, постійні епітети, повтори, здрібніло-пестливі слова, – вдало обіграв мотиви "збирання у похід","прощання з ріднею", що характерні для жовнірських (солдатських) пісень. Проте є цікава деталь у фольклоризованому варіанті – заміна форми числа іменника з однини на множину, що надає більшої значущості образу, епічності висловленому: "вийшла вірна дівчинонька коня напувати" – "вийшли вірні дівчатонька коней напувати".
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення