Ми гайдамаки, ми всі однакі [2]

Ми гайдамаки, ми всі однакі:
Ми ненавидим рабскоє ярмо.
Йшли діди на муки, підуть і правнуки,
За нарід життя своє дамо.

Не тішся, враже, сотня поляже –
Тисячі народа стане до борби.
На час і відвагу складали присягу
Вести борбу поневолені раби.

Пірвем кайдани, бо ті тирани
Кріпше і кріпше сковують щодня,
Бо ми гайдамаки, як один, однакі:
Не боїмося куль, ножів, огня.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. Г. Дем’ян 12.08.1987 р. у с. Забрідь Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. від Кужеби Ганни, 1921 р.н. (Дем’ян, арк. 18). Вар.: Правдюк, 1991, с. 51.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення