Ой у лузі червона калина похилилася [3]

текст
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

Їдуть наші стрільці січовії у кровавий тан,
Визволяти славну Україну з ворожих кайдан.
А ми тії ворожі кайдани розірвемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

Там у полі ярої пшениці золотистий лан,
Починають стрільці січовії з ворогами тан.
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів
То рознесе по всій Україні славу про стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

– Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт,
Не журися, славна Україно, маєш славний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

Примітки:
Зап. О. Кузьменко 04.10.1998 р. у с. Володимирці Жидачівського р-ну Львівської обл. від Ткач Марії, 1925 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення