Ой у лузі червона калина похилилася [2]

текст
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Ой у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали стрільці січовії з москалями тан.
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

Ой повіяв буйнесенький вітер з широких степів
Та й прославив по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

– Не хилися, червона калино, ти ще зелененька,
Не журися, славна Україно, ти ще молоденька.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 27.09.1997 р. у с. Балинці Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. від Кульчицького Василя, 1931 р.н. "Пісню співають у селі на освячення хреста на Водохрещу". Нотна транскрипція Л. Лукашенко. Вар.: Сокіл, 1999, с. 196.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення