Давай, свату, да миритися

текст
Давай, свату, да миритися,
Худобою да ділитися.

Да ділитися.
Худобою та й ділитися.
Тобі хата да комірочка.

Да й комірочка.
Тобі хата да комірочка,
А нам дочка та й худібочка.

Да й худібочка.
А нам дочка да й худібочка,
Полегшає да й комірочка.

Та полегшає.
Тобі, свату, да й полегшає,
У коморі да поменшає.

Да поменшає.
Да в коморі та й поменшає.
А нам, свату, та й погіршає.

Та й погіршає.
А нам, свату, та й погіршає,
У коморі та й побільшає.

Та й побільшає.
У коморі та й побільшає.
А ми тебе не обідемо.

Не обідемо.
Що ми тебе не обідемо,
Візьмем дочку та й поїдемо.

Та й поїдемо.
Візьмем дочку та й поїдемо.
Ми в порогах не поставимо.

Не поставимо.
Ми в порогах не поставимо,
Сміятися да й не станемо.

Да не станемо.
Сміятися да й не станемо.
Вона ж у нас молодесенька.

Молодесенька.
Вона ж у нас молодесенька,
Вона ж ні з ким да й не знається.

Да й не знається.
Вона ні з ким да й не знається,
Усякому уклоняється.

Уклоняється.
Уксякому уклоняється.
І старому що і малому.

Що і малому.
І старому що і малому,
Ще й Митрику да й молодому.
Джерело:
Обрядові пісні Слобожанщини / Упорядник В.В. Дубравін. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. – 446 с.

Рекламне оголошення