Що й у саду зозуля кувала

текст
Що й у саду зозуля кувала,
Там Галочка свій рід частувала.

Там Галочка свій рід частувала.
– Випий, тату, чарочку од мене.

Випий, тату, чарочку од мене,
Я сьогодні полину од тебе.

Як будеш ти гостей зазивати,
Тоді будеш мене споминати.

Тоді будеш мене споминати,
Як у мене да й була донечка.

Як у мене да й була донечка,
Була мені й переміночка.

Була мені й переміночка,
Переміне та й моє ділечко.

– Ви, сваточки, наші голубочки,
Берете ви чужую дитину.

Берете ви чужую дитину,
А нашую рідную родину.

А нашую рідную родину.
Не становіть її у порозі.

Не становіть її у порозі,
Та й не кажіть гордого слова.

Та й не кажіть гордого слова.
Вона ні з ким да й не знається.

Вона ні з ким да й не знається,
Усякому покоряється.

Усякому покоряється,
І старому да ще й малому.

І старому да ще й малому,
Ще й Васильку да й молодому.

Примітки:
Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Обрядові пісні Слобожанщини / Упорядник В.В. Дубравін. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. – 446 с.

Рекламне оголошення