Як повіє вітер на святу Покрову

текст
Як повіє вітер на святу Покрову,
Виряджала мати дочку в далеку дорогу.

Дочку виряджала, правдочки питала.
– Ой скажи ж ти, моя доню, коли в гості прийдеш?

– Ой тоді я, мамо, прибуду у гості,
Як наросте й у світлонці трава на помості.

А матінка доньці воленьку ввольнила,
Накопала, наносила, травки насадила.

Росте, росте травка та в кучері в’ється,
А матінка по донечці, як орлиця б’ється.

Росла, росла травка та й стала хилиться,
Ждала, ждала мати дочки та й стала журиться.

Росла, росла травка та й з помосту зійшла,
Ждала, ждала мати дочки та й на той світ пішла.
Джерело:
Обрядові пісні Слобожанщини / Упорядник В.В. Дубравін. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. – 446 с.

Рекламне оголошення