Розламаю стіну

Захмарене небо
Сховало мене від сонця,
Заплакані очі
Згасили вогонь любові,
Усе, що лишилось,
Боюся спалити в серці
І піт по чолі стікає
Краплинами крові...
Чужою рукою
Малюю свою надію,
У дзеркалі неба
Прозора вона здається,
Стикаю долоню,
Неначе ламаю камінь,
Ще сили замало
Та серце частіше б’ється.

Приспів:
Розламаю стіну,
Щоб зліпити із неї храм,
Хай приходить до нього
З молитвою кожен, хто хоче!
На руїнах збудую храм
Без дверей і брам,
Як уміють руки,
І, як бачать очі!

Забуду про все,
Що доля мені обіцяла,
Мій докір її не заставить
Інакше чинити.
Вертаються мрії,
Як птиці з далекого краю,
Притулку і місця знову
Для себе просити.
Я волю цілую,
А вітер зриває листя,
І листя думками
Спадає до самого долу.
Усе, що збулося,
Вірою знов проростає
І тінню моєю шукає
Святого престолу.

Приспів

Захмарене небо
Сховало мене від сонця...
Захмарене небо
Сховало мене від сонця...


Рекламне оголошення