Друзям

І знов акація цвіте, і теплий вітер горне віти,
Я пригортаюся до світу, цілую літо золоте.
Душа спочине від тривог, де без провини жде спокута,
Мій краю, щемні мої пута, мій біль і щастя, гріх і Бог.

Приспів:
Додому їду на добре слово, до щирих друзів обов’язково,
Де все так ясно і зрозуміло, де чорне – чорне, а біле – біле.
Додому, додому, додому на добре слово,
Додому, додому, додому, додому...

Над Україною пора, яка ніде така не знана,
А те, що діється із нами, ні слів не просить, ні пера.
Красою зраненому знов це диво буде довго сниться,
Як половіючій пшениці вітрець шепоче про любов.

Приспів (2)


Рекламне оголошення