Гроно любові

Я кетяг калини у серці ношу –
Як гроно святої любові.
Відбилося все, чим я жив та живу,
У символі нашої волі.
Калина не дасть згубитись в путі,
У просторі цілого світу;
Я кожен свій крок відміряю в житті
Любов’ю, калиновим цвітом.

Приспів:
Калино-калино, любов-Україно!
За тебе я Богу молюся щодня.
Схиляюсь в поклоні й стаю на коліно:
Дай, Боже, любові... Дай злагоди нам!
Дай, Боже!.. Дай, Боже!... Дай Боже!
Любові і злагоди нам!

Оте почуття у мені назавжди...
Та душу тривога проймає,
Що довго, так довго не зріють плоди
Калини у рідному краю...
Червона калина – немов знамено
У краплях священної крові:
О скільки за нього в борні полягло
Навік присягнувши в любові.

Приспів


Рекламне оголошення