Там, де Ятрань круто в’ється [2]

текст
Там, де Ятрань круто в’ється,
З-під каменя б’є вода,–
Там дівчина воду брала,
Чорнобрива, молода.

Ти, дівчино, ти, щаслива,
В тебе батько, мати є,
Рід великий, хата біла,
Все, що в хаті, – то твоє.

А я бідний сиротина,
Степ широкий – то ж мій сват,
Шабля, люлька – вся родина,
Сивий коник – то ж мій брат.

Ти, дівчино, квіти сієш,
Але вони не зійдуть,
І батенька, й неньку просиш,
Та за мене не дадуть.

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.

Варіант:
Ой, коню ж мій, коню чалий,
Де ж той благодійний час,
Як ми в світі славу мали
І повсюду знали нас.

Як ми ляхів доганяли
З-за дніпровських порогів,
Як на чайках проганяли
Наших лютих ворогів.

Під явором є криниця,
Там холодная вода,
Там дівчина воду брала,
Чорнобрива, молода.
Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.

Рекламне оголошення