Ой у полі криниченька [4]

текст
Ой у полі та криниченька,
Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.

Роман воли покидає,
Катерину переймає.

Катерину переймає,
З відер воду виливає.

– Ой Романе, Романочку,
Не гай мене до раночку,

Бо ця вода не літняя,
В мене мати не рідная.

Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.

– Де ж ти, дівко, барилася,
Вже й вечеря зварилася!

– Налетіли гуси з броду,
Замутили чисту воду.

Я, молода, постояла,
Поки вода устояла!

Примітки:
Кожен куплет повторюється двічі.
Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.

Рекламне оголошення