Ой там, із-за гори

текст
Ой там, із-за гори,
Вітер повіває.

Ой мати дочку
Про життя питає.

"Ой спитай, мати,
Да й в сірого утяти.

Що сіреньке утя
На морі ночує.

Ой воно ж моє
Все горенько чує.

Що первеє горе,
То дитина мала.

А другеє ж горе,
То свекруха лиха.

А найтяжче горе,
Що милий покидає!"

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано на Полтавщині.
Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.

Рекламне оголошення