Дума про Петра Калнишевського

текст
Літ – сто десять, віку чверть – за ґратами.
Прямо в душу капле через дах!
Батько Січі в’язнем не вмиратиме –
Прагне волі, наче неба птах!

Боже! Як на Україну хочеться,
Впасти в ноги сивому Дніпру,
Січчю возродитися на Хортиці –
Боже, крила, силу дай Петру!

Січ на захист краю давньоруського
Сотні орд поклала під щити...
Православний хрест був перепусткою...
Та одна орда несла хрести!

Отаману Соловки відміряли...
Голову б схилив, то мав би й лан.
Та кому би українці вірили,
Якби гнувсь Останній Отаман!
Та кому би Україна вірила,
Якби гнувсь Останній Отаман!

Примітки:
Останні два рядки першого та третього куплетів повторюються двічі.
Джерело:
Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.

Рекламне оголошення