Не відпускай

Приспів:
Твій голос, твої руки, твій шепіт, знов ці звуки
Знайди мене і руку дай та більше не відпускай
Я хочу знову чути, твій подих на мить відчути
А він не спав, мрії продав, і пульс давно вже пропав

А все як було, лишився тим же, ті же люди
Що витирають ноги, повні бруду, де я буду?
За свої слова і вчинки, за свої невірні кроки
А життя – із димом в небо, все дає свої уроки
І знаю я, що судити люблю, якось не судилось
Щоби моє серце билось, мрії не розбились,
Мабуть, я інший, дурніший, що дивлюсь на світ не так
І не по тій зеленій смузі приземлився мій літак
А все як було, відвертий я, закриті люди
Закутаюсь тепліше, знову ця простуда
Набрав твій номер, і збив на п’ятій цифрі виклик
Все ще не звикнув та і не думаю що звикну
Рука з мобільним, і наберу, щоб знову збити
Не хватить духу, щоб все, як було, пояснити
А все як було, лишився тим же, запевняю
Але для чого? Тепер вже відповідь не знаю

Приспів

І скільки часу пройшло – ми вже давно не зважали
І лиш тепло наших рук щомиті дарували
А ми не спали і у очах твоїх шукав я теплу хвилю
Яку знайшов, і по якій пішов, яка жила лиш хвилю
І розлетілася об скелю, так само мрії і плани
Уберегти той зв’язок, який створився між нами
Та все з роками, а ми літаєм над дахами
А пам’ять знову лишить шрами
Я не забуду та і не хочу забути
Це як отрута, це як міцні сталеві пута
Але навіщо мені руки, тіло? Дай мені крила!
І я зроблю знову так, щоби душа тремтіла
І щоби ти полетіла, а я впаду з хмарочосу
І при кінці покличу знов тебе, – і тишина
Самотньо затремтить у серці нежива струна...

Приспів

Два кроки в нікуди, і повороти не туди
А пересохші губи знову просять лиш води
А ти не йди, там пустота і білі стіни
Які все давлять згори і нагнітають провини
Рука тремтить і у думках продажні друзі
А тіло йде в небуття по темній злітній смузі
І темні постаті ходять у дивних білих халатах
Тобі вже все одно, лише б життя не продати
За що ти так? Причини, спроби і невдачі?
Кому ти так? Не віриш? Може і заплачуть!
І я заплачу... Хоча не знаю, всіх деталей
Я знаю тільки одне, душа не зроблена з сталі
І я не знаю... по суті майже не знайомі
Та ця нестерпна біль пульсує в правій скроні
А ти десь там... і по за зоною реалій
Не йди, будь ласка, від мене, а залишайся тут далі!

Приспів (2)


Рекламне оголошення