Старі листи

Твої листи спалив (ти так бажала!),
Та попіл з них за вітром не пустив.
Душа зітхнула невимовним жалем,
Що не зберіг листів твоїх – прости...

Я їх спалив у серці, наче в горні,
А ти благаєш слізно: "Поверни!"
О ті листи любові неповторні!
Співочі птахи, посланці весни!..

...Твої листи, як фенікс, оживають
У серці з попелу. Та не благай:
Старі листи згорілі не вертають...
Пиши нові! Пиши... й не надсилай!..


Рекламне оголошення