Ой у нашому селі [3]

Ой у нашому селі
Були собі куркулі,
Був і піп, був і дяк,
Був і штунда Забіяк.
Куркуль казав: В колгосп не йди!
А піп кричав: Дома сиди! –
Казав штунда Забіяк:
– Не працюйте, як і я.–
Та громада – добрі люди –
Розпізнала їх до дна
І побачила одразу,
Що то лавочка одна:
І всі тії кулаки –
Стопроцентні павуки,
І той піп, і той дяк,
І той штунда Забіяк.
І пішла громада дружно
У наш новий колектив,
Щоб життя нове засяло
Серед наших вільних нив.
Отоді-то кулаки –
Стопроцентні павуки,
І той піп, і той дяк,
І той штунда Забіяк –
Почали агітувати,
Почали чутки пускати,
Плітки почали мотати.
І нарешті зібралося
Все вороже це кубло
І рішило підпалити
Все колгоспівське добро.
Та не вдалося – попались
Усі разом, всі підряд:
І ті вражі кулаки –
Стопроцентні павуки,
І той піп, і той дяк,
І той штунда Забіяк.
Вся ця лавочка одна
Одержала все сповна...
Джерело:
Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.

Рекламне оголошення