Пси свободи

Я бачу псів,
Які ідуть під дощем.
Мокрі,
Страшні,
Смішні химери
Із сумними очима.
По калюжах,
Збиваючи лапи,
Зриваючи кігті
Примари міста Ідуть вперед.

Під холодним дощем,
Який із рваного неба
Падає додолу.
Змиваючи весь бруд
Старих будинків
Та іржавих вулиць.
Змиваючи сльози
З очей собак,
Які прямують
Невідомою мені дорогою.

Вони просто йдуть.
Не озираючись назад.
Не звертаючи увагу
На стіни,
Паркани,
Холодний дощ,
На мене,
Яка стоїть!..
Із шматком ковбаси
І намагається їх заманити,
Щоб вони, хоч на мить, зупинились...

Горді пси,
Які просто йдуть
Під дощем
Вперед!..


Рекламне оголошення