Ой казали вражі люде, що я заміж не піду

Ой казали вражі люде, що я заміж не піду,
Насіяла василечків у зеленому саду.
Васильки мої і Василь при мені,
Цур тобі, пек тобі, сподобався мені!

Ростіть, ростіть, василечки, я вас буду поливать;
Ходіть, ходіть, славні хлопці, я вас буду миловать!
Василеві животи да й прокидливії!
Карі очі, чорні брови да й завидливії!

Ой піду я під млин, аж мій милий один;
Стали думать-гадати, як милого назвати?
Ой назвали б Василем – василечки пахнуть,
А в нас люде ночують – василечки почують!

Ростіть, ростіть, василечки, а я буду поливать,
Поки жива і здорова, ой, я буду дівовать!
Ой я тобі, моя мати, перекір нароблю:
Повну хату і кімнату парубків наведу.

Оце тобі, моя мати, перекірочка,
Повна хата, і кімната, і комірочка!
Джерело:
Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.

Рекламне оголошення