Ой мій милий заболів [4]

Ой мій милий заболів,
Киселику захотів.
От рано-ранесенько
Киселику захотів.
А я, молоденька,
Не лінивая була:
Устала раненько,
Умилась біленько,
От рано-раненько
Умилась біленько.
Набрала водиці,
Помила й очиці
Да й побігла по селу
Добувати киселю.
Не добула киселю,
Да добула овса,
Да добула овса
Да три зерняти.
Поплатила зернятко
По три денежки.
А за той же овес
Дев’ять денежок за ввесь.
Да забрала той овес
У запасочку увесь,
Да принесла той овес
Да додомоньку увесь.
І зсипала той овес
На холодную піч.
Ох і сох той овес
Руський місяць увесь.

Приспів:
Стій, милий, не вмирай,
Киселику дожидай.

Ще піду до Тупи
Добувати ступи.
Не добула ступи,
Да добула жорен;
Не добула кам’яних,
Да добула луб’яних;
Да й змолола той овес
На лучицю увесь;
Да забрала ту муку
У запасочку усю.

Приспів

На порозі учиняла,
З помийниці воду брала,
З помийниці воду брала
Да кисіль учиняла.
Учинила той кисіль
У безодній діжі.

Приспів

Ох і кис той кисіль
Чотирнадцять неділь.

Приспів

Що кисіль той кисне,
З милого дух тисне.

Приспів

Ще пішла до Тита
Добувати сита.
Не добула сита,
Да добула борони,
А в середу вранці
Цідила крізь пальці.

Приспів

Усипала той кисіль
У безодній горщок,
Поставила той кисіль
На холодному жару,
На холодному жару,
У бездонному горшку.
Ой кипів той кисіль
Вісімнадцять неділь.

Приспів

Покіль кисіль іскипів,
Дак і милий одубів.
Що кисіль під лавку,
Милого на лавку.
Я казала зранку:
"Надінь, старий, дранку",
Його чорт як напер,
Дак і в добрій умер.
Бідна моя голова,
Що я дома не була!
Якби я дома була,
Я б і дранку зняла,
Я б і дранку зняла,
Йому вмирать не дала.
Покіль люди огляділи,
Половину кішки з’їли.
Джерело:
Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.

Рекламне оголошення