Ой кувала зозулиця, кувала, кувала

Ой кувала зозулиця, кувала, кувала;
Мала баба дві корови та й обі продала.

Мала баба дві корови та й обі продала,
Та й купила бринзолєтка, щоби ся віддала.

Сидить баба на одинку, одинок ся хилить,
На бабині бринзолєта ніхто ся не дивить.

Сидить баба під одинком та й малює брови,
Ідуть люди, питаються: "Де твої корови?"

– Ой мала я дві корови та й обі продала,
Та й купила бринзолєтка, щоби ся віддала.

Взяла баба два каплуни, третього кугута,
Ніхто бабу не сватає – баба стала люта.

Сидить баба на запічку, гріється, гріється,
Та все собі подумує, чо’ не віддається.

Чекай, бабо, чекай, бабо, най вродять лисниці,
Будем тебе віддавати на другі м’ясниці.

А м’ясниці проминули, настало говіння,
А ми бабу – бух у яму ще й зверху каміння.

Лежить баба, лежить баба та й ся не киває,
Та й уже ся за відання нічо’ не питає.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення