Ой кивнула молодиця бровами на мене

Ой кивнула молодиця бровами на мене:
– Кидай, серце, вози мазать та ходи до мене.

Підмовила чумака на ніч ночувати,
Поставила стороженьку, щоб мене піймати.

А я чумачина, а я догадався.
Хилю, хилю попідтинню та в зілля сховався.

Ой як пішли жіночки та зіллячко рвати,
Та все ж того чумака сліду слідувати:

– Оце ж той походив, що у полі не робив;
Оце ж того слідочок, що одбива жіночок.

Конопельки-пельки, трава зелененька,
За хорошим чоловіком жінка молоденька;

Конопельки-пельки, трава посихає,
За поганим чоловіком жінка помирає.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення