Колихала мене мати та й казала: лю-лю

Колихала мене мати та й казала: лю-лю,
Як виростеш, моя доню, давай хлопцям дулю.

Не ти ж мене колихав, не ти ж мене нянчив,
Бодай же ти не діждав, щоб ти мене навчив.

А мій милий умер, умер, а в комору дуду запер,
А я пішла муку брати та й начала в дуду грати.

Як пішла я муку брати та й начала в дуду грати,
Пішла же я по коморі і вприсядки, і в долоні.

Ой дуда моя, дуда, пішла заміж не туда:
Пішла і я по коморі і вприсядки, і в долоні.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення