Чоловік сіє жито, жінка каже: мак, мак

Чоловік сіє жито, жінка каже: мак, мак,
Нехай так, нехай так, нехай з жита буде мак.

Чоловік посіяв гречку, жінка каже: мак, мак.
Нехай так, нехай так, нехай буде з гречки мак.

Чоловік уловив щуку, жінка каже: рак, рак.
Нехай рак, нехай рак, нехай буде з щуки рак.

Чоловік їде з поля, воли поганяє,
Його ж жінка іде з корчми, гоцки витинає.

– Гей, мужу ж мій, мужу, вчини ж волю мою,
Гей, поскачи гайдука та передо мною.

Дурний мужичище узявся в бочище:
– Гей-гоя, жінко моя! Оце й гайдучище!

– Подивуйтесь, молодиці, що я учинила,
Що я свого мужика гайдука навчила.

Подивітесь, люди, мій мужик став паном:
Жупанина під коліна, підв’язався валом.

Била жінка мужика, за чуприну взявши,
А він їй ще й поклонився, шапочку ізнявши.

– Прости ж мене, мила, що ти мене била,
Куплю тобі кварту меду і коновку пива.

– Ой од пива болить спина, а від меду голова,
Купи ж мені горілочки, щоб я була здорова.

Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення