Ой піду я лугом, лугом [2]

Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я,
Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я!

Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я,
Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я!

Він наївся і напився, нуда-я, нуда-я,
Та й на ріллю похилився, нуда-я, нуда-я!

– Чого лежиш, чом не ореш? Нуда-я, нуда-я,
Чом до мене не говориш? Нуда-я, нуда-я!

Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я,
Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я!

А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я,
Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я!

Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я,
Не вилізли тобі очі, нуда-я, нуда-я!

А я брови в сажу вмажу, нуда-я, нуда-я,
Чорнявого переважу, нуда-я,нуда-я!

А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я,
Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я!

Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення