Ой поїхав Саврадим у поле орати

Ой поїхав Саврадим у поле орати,
Його жінка, Саврадимка, до корчми гуляти. (2)

Гуляла, гуляла, поки не спилася,
Наварила борщу-каші, в поле потряслася. (2)

Ходила, блукала, милого шукала.
– Подивися, Саврадиме яка мила стала:
Ні здорова, ні слаба, із личенька спала.

Ой не знає Саврадим, що його робити,
Запрягає у борону та йде волочити. (2)

Заволочив рано, запрягає в рало:
– Соб-цобе, моя мила, ще додому рано! (2)

Ой умер Саврадим та на лаві лежить,
Його жінка, Саврадимка, по горілку біжить. (2)

І горілку несе, і музики веде:
– Отепера, Саврадиме, не боюся я тебе! (2)

Як на лавці лежав, було мені трохи жаль,
А з роботи йшла, то пожалкувала. (2)
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення