Ой сусіду колька коле

Ой сусіду колька коле,
Що я не йду жати в поле.
Нехай коле, ще й смертельна,
Не йду в поле, бо мізерна.
В мене спини – три аршини,
Не обходять поясини.
Милий женці розкладає,
До милої промовляє:
– Годі, мила, вже лежати,
Вже поспіло жито жати.
Ой жала я цілий день,
Та нажала сніп їден,
А як стала їх носити,
Стала тяжко голосити.
– Ой цить, мила, йди додому
Та не роби поговору.
Ой прийшла я додомочку,
Сіла собі на лавочку,
Сіла собі та й гадаю,
Що до коршми взяти маю:
Ой чи жита, чи пшениці,
Чи гороху, чечевиці.
Чи пшениці, чи жита,
Щоб не була завтра бита?
Ти, шинкарко молода,
Дай горілки ще й вина,
Дай горілки ще й вина,
Най нап’юся молода.
Я за себе, вип’ю п’ять,
За милого вип’ю сім.
За милого вип’ю сім:
Старається мені всім.
Старається на оборі,
Старається і в коморі.
Старається і до скрині
Та й для мене, господині.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення