Ой маю я таку жінку – шиє, вишиває

Ой маю я таку жінку – шиє, вишиває
Сюди-туди кривульками, бо краще не знає.

Як пошила мні рубаху, є що показати,
Такий рубчик делікатний, є що в руки взяти.

У неділю ранесенько я в неї убрався,
Як вийшов я на вулицю, сусіда злякався.

Стали люди сходитися, стали розглядати,
Чи то чуня, чи жупан – не можна пізнати.

То не чуня, не жупан, то така рубаха;
Змордувала мені плечі, болить костомаха.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення