Чи це я не гарна, чи не господиня

Чи це я не гарна, чи не господиня;
На городі лобода, а в хаті пустиня. (2)

Приспів:
Правда, люди, правда,
Господиня гарна,
Правда, люди, правда,
Господиня гарна я. (2)

На городі лобода, аж ся похилила,
А у хаті павуки вікна заслонили. (2)

Прийду до сусідки, порядочки бачу,
А як прийду я додому, то й собі попрачу. (2)

Прийшла я додому та й стала пратати,
Зморив мене дуже сон, я лягаю спати. (2)

Миски на полиці, ростуть печериці,
Горшки під лавою ростуть муравою. (2)

Повій, вітре буйний, звідки я тя прошу,
Позамітай сіни, хату, хай сміття не ношу. (2)

Дощик накрапає, миски поливає,
Вітер повіває, хату замітає. (2)

Через сіни вода йде, сміття забирає,
Мала дві подушки, що матінка дали,
То сороки, то ворони на гнізда покрали.

Йдуть люди з поля та й з мене сміються,
Що на моїх подушках ворони несуться. (2)

Не журіться, люди, якось воно буде,
Оскубаю воронята, ще й перина буде. (2)
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення