Ой знати, знати, хто кого любить [1]

текст
Ой знати, знати, хто кого любить:
Сяде близесенько ще й приголубить.

Ой знати, знати, в кого є дочки:
Втоптані стежечки через садочки.

Ой знати, знати, хто не жонатий:
Білеє личенько, як в паненяти.

Ой знати, знати, хто оженився:
Скорчився, зморщився та й зажурився.

Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.
2. Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.
3. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.

Рекламне оголошення