Ой гай, гай, гай, гай зелененький [2]

Ой гай, гай, гай, гай зелененький,
Тим я тебе полюбила, що ти молоденький.

Я на місті була і горілку пила,
І розсади накупила, весь огород заладила.

І розсада моя прийнялася була,
Дівчина з козаком пізналася була.

І капусточка, і качаннячко,
Вірно є з козаком закоханнячко.

Ой не бийте мене і не лайте мене,
Коли я вам завинила, то віддайте мене.

Віддайте мене за волошина,
Бо я дівчина та хорошая.

Ой ненько моя, а я дочка твоя,
Втоді було бити, вчити, як маленька-м була.

А тепер я велика, треба мені чоловіка,
Ні старого, ні малого, середнього, молодого,

Щоб і в полі орав, та й о домі дбав,
Мене, молоденькую, хозяйкою звав.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення