Ой густий очерет та й лепехуватий

Ой густий очерет та й лепехуватий;
Чи ж ти мене не пізнав, пришелепуватий?

Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю,
А я тебе тільки словами голублю!

Ти думаєш, дурню, що я женихаться?
А я з тебе тільки аби посміяться!

Я таких дурнів зроду не любила,
Я такими дурнями тини городила!

Ой ти думав, хлопче, що вже я кохаю,
Я такими хлопцями тини підпираю!

Ой ти думав, дурню, що за тебе піду,
Кину розкіш попід ноги, собі куплю біду?

Ой ти, дурний, давав, давав, я, розумна, брала,
Як ти вийшов за ворота, з тебе глузувала.

У городі бузина перерубленая:
Одступися ти, плюгавий, я полюбленая.

У городі бузина, на ній листу нема:
Не ходи і не люби, коли толку нема.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення