Йшла дівчина лужками, гой, лужками, лужками

Йшла дівчина лужками, гой, лужками, лужками,
Махаючи ручками, гейя-гоя-гой!

Стрітив її парубок, гой, парубок, парубок:
– Даруй, дівко, свій вінок, гейя-гоя-гой!

– Не дарую свій вінець, гой, свій вінець, свій вінець,
Бо ти з пекла огненець, гейя-гоя-гой!

– По чому-сь ня познала, гой? – По тобі, по тобі,
По чортовській особі, гейя-гоя-гой!

Узяв її та й поніс, гой, та й поніс, та й поніс
Понад гори, понад ліс, гейя-гоя-гой!

– Не неси ня понад ліс, гой, понад ліс, понад ліс,
Бо у лісі сидить біс, гейя-гоя-гой!

А неси ня над село, гой, над село, над село,
Бо там гудуть весело, гейя-гоя-гой!

Поніс її над пекло, гой, над пекло, над пекло,
Ой Боже мій, як тут тепло, гейя-гоя-гой!

Поклав її на столець, гой, на столець, на столець
Та налляв їй погарець, гейя-гоя-гой!

Як вона той упила, гой, упила, упила –
Долі ручки спустила, гейя-гоя-гой!

А як другий упила, гой, упила й упила,
Почорніла, як земля, гейя-гоя-гой!

А як третій упила, гой, упила й упила,
То всю правду вповіла, гейя-гоя-гой!

Сімох дітей згубила, гой, згубила, згубила,
Та все дівков ходила, гейя-гоя-гой!

Звідать її мамочка, гой, мамочка, мамочка:
– Де ти була, донечко? Гейя-гоя-гой!

– Жито-м жала, мамочко, гой, мамочко, мамочко,
– Що ти дали, донечко? Гейя-гоя-гой!

– Три золоті, мамочко, гой, мамочко, мамочко.
– Що-с купила, донечко? Гейя-гоя-гой!

– Гуслі-м вела, мамочко, гой, мамочко, мамочко.
– Як ти гули, донечко? Гейя-гоя-гой!

– "Гопа-цупа", мамочко, гой, мамочко, мамочко.
– Як іграли, донечко? Гейя-гоя-гой!

– "Трика-річки", мамочко, гой, мамочко, мамочко,
"Трика-річки", мамочко, гейя-гоя-гой!
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення