Ой, ненько, ненько [1]

– Ой, ненько, ненько,
Зацвіло серденько...
Ніхто ж мене так не любить,
Як той коваленко.

Коваленко грає,
Дівчина гуляє,
Ніхто ж мої дівчиноньки
Нехай не займає.

Бо хто її займе,
Біду собі знайде:
Руки, ноги переб’ю, бач,
Додому не дойде.

Поїхали ковалі
Та з чужої сторони,
Що старого коваля
Посадили на вола.

А старую ковалицю
Посадили на телицю,
А маленьких ковалят
Посадили на телят.

Кує коваль бричку,
Заглядає в пічку,
Чи є борщ, чи є каша,
Чи є в борщі штука м’яса.

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.

Рекламне оголошення