Чи не той то Омелько

Чи не той то Омелько,
Що жне жито помаленько?

Цілу жменю до смерку
Жне Омелько в холодку.

Він нажав півснопа,
Та й хвалиться: о, копа!

Він нажав цілий сніп,
Та й говорить: десять кіп.

А як сяде за обід –
Із Омелька ллється піт.

Пообідавши, Омеля
Завалився спать в постелю.

Він за мною упадає
Ще й сватати обіщає.

Іди геть, іди проч,
Голівоньки не мороч!

Ти ледачий, наче пень,
Жменю жнеш за цілий день.

А мій милий роботящий,
Він ударник в нас найкращий.

Примітки:
Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.
2. Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.

Рекламне оголошення