Останній бублик

За панської Польщі у нашому місті
Жили два розбійники-рецидивісти,
Щоночи прохожих вони грабували,
Пролили невинної крови чимало.

А здобич торбами носили в хатину
І там си ділили на дві половини,
Лапала їх поліція по всій землі Галіції
Та були підлі злодії хитріші від поліції.

Та-рі-ді, ойра, та-рі-ді, ойра,
Та-рі-ді, ойра, та-рі-ді, ойра-ра.

Одної осінньої темної ночи
Потрапив грабіжникам пекар на очи,
Негідники ззаду підступно напали
І бубликів в’язку безправно забрали.

У лігві своєму сховались бандити
І бублики порівну стали ділити,
Тому що існувала в них своя злодійська етика,
Поки не погубила їх звичайна арихметика.

Та-рі-ді, ойра, та-рі-ді, ойра,
Та-рі-ді, ойра, та-рі-ді, айн, цвай, драй.

(Холєра ясна...
Шляк би його трафив...)

Зачали ділити вони справедливо –
Раз бублик направо, раз бублик наліво,
І були би вже поділилися гарно
Та була тих бубликів кількість непарна.

І перший ділився, і другий старався,
А бублик оден все їдно зіставався.
Покинули ділитися, за бублик посварилися,
Спочатку визивалися, а потім і побилися.

В одного в серцю ніж кривий,
В другого леб розтрощений,
Не стало двох грабіжників,
А стало два небожчики.

А все могло скінчитися
Без ґвалту і без паніки,
Якби з єдного бублика
Зробили два рогалики.

Отож бо, любі діточки,
Як не будете вчитися,
То може біографія
Трагічно закінчитися.

Та-рі-ді, ойра, та-рі-ді, ойра,
Та-рі-ді, ойра, Маруська, айн, цвай, драй!


Рекламне оголошення