Клептомани

Ми всі вередуєм, що справи погані,
Шукаєм винних у тисячі бід.
А правда існує в Святому Писанні,
Вона є незмінна вже тисячі літ.

Та кожен вважає, що це не для нього,
Старі заповіти: не вбий, не вкради.
А що нас чекає без правди, без Бога?
Єдина дорога – униз до біди.

Гомосапієнс, де твій славний розум?
Чи можеш ти відповісти: що бодрого ти зробив?
Лишень для солодких трапез тобі потрібен не мозок,
Для того, щоб кістку гризти, достатньо зубів.

В зубах вся сила – вона допоможе,
Моральна проблема: злодійство – не гріх.
Держава навчила – кради, поки можеж,
І ми крадемо у себе самих.

Та ми так звикли, до всього байдужі,
Нема нам закону – чужого не руш.
Один десь крикне – спасіть наші душі,
І тоне в мільйонах неправедних душ.

Гомосапієнс, гомомоукраїнус,
Сьогодні ти ще не злодій, але не втрачай надій.
Ти завтра вкрадеш на примус,
Бо совість теперка, то мінус,
Скажуть про тебе в народі – дурний.

Коли на колінах – вже нижче не впасти,
Чого ж нам журитись, що ми є такі?
Мабуть Україна від слова "украсти",
Не варто й дивитись у словники.

Немає ліків від тої зарази
Та їх і не стане на красний наш рід,
Ми всі є каліки кінцевої фази,
Ми клептомани, ім’я нам "гнарі".


Рекламне оголошення