Purku pa

На подвір’ї вже дощ накрапа,
Purku pa, purku pa.
І в болоті усе потопа,
Purku pa.

Біля хати звалило стовпа,
Purku pa, purku pa.
І від жалю аж в носі щипа,
Purku pa, ой-ой-ой...

І так от щоднини,
Ані новини,
Ані якоїсь надії.
От би до писку
Вареників миску,
Яка б не була, а подія. (2)

В полі бульбу ніхто не копа,
Purku pa, purku pa.
Ні лопати нема, ні серпа,
Purku pa.

Теща в ліжку лапає клопа.
Не злапа, чи злапа?
Ще й у носі вона колупа,
Purku pa, ой-ой-ой...

Ну, де б себе діти,
Ну, що би зробити?
А ще та паскудна погода.
От би в сусіда
Стайню спалити,
Яка б не була, а пригода. (2)

В баняку вже вода закипа,
Purku pa, purku pa,
На вечерю знов буде крупа,
Purku pa.

А в свекрухи в волоссі лупа,
Ще й тупа і скупа,
Ну й за що ж чоловік потерпа?
Purku pa, ой-ой-ой...

Завтра неділя,
В кума весілля,
Пиво, горілка та брага,
Поїсти, попити,
Морди побити,
Яка б не була, а розвага. (2)

Та знов на подвір’ї лиє та лиє,
Сіро і мла безпросвітна.
Звикла картина – це Україна,
Яка була, а рідна. (2)


Рекламне оголошення