Хто ж ми, браття

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Хто нам жити в цьому світі не дає?
Зірвем шаблю, вхопим списа,
Кониченьку гучно свиснем,
А Вкраїні хай зозуленька кує!

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Чом меди в нас п’ються, ллються ручаєм?
На краю хмільного поля
Тільки мріє наша доля,
А над краєм чорний ворон виграє.

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Чом добро своє і силу роздаєм?
Вороги нам тешуть гарно
Як би нам слухняним ярма,
Ну а ми полову радісно жуєм.

Гей, піднімемось на поклик,
На дзвінкий,
Адже ми усі від роду козаки,
Потанцюй же, пане враже,
Як тобі козак накаже,
А зозуля хай кує нам віки!

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Хто нам жити в цьому світі не дає?
Зірвем шаблю, вхопим списа,
Кониченька гучно свиснем,
А Вкраїні хай зозуленька кує!

Примітки:
Останні три рядки кожного куплету повторюються двічі.

Рекламне оголошення