Сьоме небо

На сьомім небі не треба грошей,
Там всі ми – діти і всі хороші,
Там вечорами в провулку рипа
Старенька скрипка, там завжди липень.
Там у собачок нема болячок,
Бо там у небі не б’ють собачок,
Бо сьоме небо сказало: годі рубать
Собачкам хвости по моді.

Там все надійно і все так ніжно,
Там навіть сльози не гірко лити,
Бо сьоме небо уміє втішить
І небо восьме нам прихилити.
Вечірнє сонце, вечірня пам’ять,
На підвіконні вечірні пальми,
Нема там горя, як в добрій казці,
Там всі говорять на мові щастя.

А шиби стали щасливо сині,
І вже готові для нас гостинці,
Я починаю вознесіння
У сьоме небо свого дитинства.


Рекламне оголошення