Білявка

Біля річки на світанку
Стрів я чарівну білявку,
Подивився в її очі –
Ніби хто мені наврочив.
Від тих пір не сплю ночами,
Й не дійду ніяк до тями,
Не збагну що то за сила
Враз мій розум полонила.

Приспів:
Полонила, полонила
Та білявка мою душу,
За її бездонні очі
Все терпіти нині мушу.
Мову я щораз втрачаю,
Як білявку зустрічаю,
Тобі у полон попався,
До без тями закохався.

З того часу, як білявку
Я побачив на світанку
Мені сняться її очі
Й коси шовкові дівочі.
Марю нею вечорами
Та звеличую віршами,
О, білявка моя мила,
Що зі мною ти зробила?

Приспів (3)


Рекламне оголошення