Чорноморець, матінко

текст
Чорноморець, матінко, чорноморець,
Вивів мене босую на морозець.

Вивів мене босую та й питає:
"Чи є мороз, дівчино, чи немає?"

"Ой немає морозу, тільки роса".
А я молоденька стояла боса.

Ой став вітер буйнесенький повівати,
Ой став мене чорноморець підмовляти.

Дурна була, матінко, послухала,
Сіла з чорноморчиком, поїхала.

Я ж думала, жить буду, панувати,
А тепер приходиться горювати.

А тепер приходиться горювати,
На чужії нивочці жито жати.

На чужії нивочці жито жала,
Маленькії снопики пов’язала.

Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.

Рекламне оголошення