Ой у полі криниченька [2]

текст
Ой у полі криниченька,
З неї вода протікає,
Ой там чумак сірі воли пасе
Та з криниці напуває.

Воли ревуть, води не п’ють,–
Бо в Крим доріженьку чують.
Ой бог знає та бог відає,
Де чумаченьки ночують.

А ночують чумаченьки
В кримськім степу при долині;
Розпустили та сірі воли
По зеленій муравині.

"Бодай же ви, сірі воли,
Та в Крим по сіль не сходили,
Ой як ви мені, та молодому,
Ой та й жалю наробили!"

Ой умер же чумаченько
Ой та в неділеньку вранці,
Ой поховали та чумаченька
Та в зеленому байраці.

Насипали над чумаком
Та високую могилу,
Ой посадили та в головоньках
Та червоную калину.

Полинула зозуленька,
Та й сказала – "ку-ку"!
"Ой подай, сину, подай, орле,
Та хоч праву, праву руку!"

"Ой рад же я, моя мати,
Та й обидві подати,
Ой та налягла сирая земля –
Ой та трудненько підняти!"

Примітки:
Другий рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.

Рекламне оголошення