Сухая верба, мокра калюжа

текст
Сухая верба, мокра калюжа,
Розгнівалася жінка на мужа.

Розгнівалася, розсердилася,
Не розмовляє, бо надулася.

Куме, не лийте, куме, не пийте,
Жінку кохайте, деколи бийте.

Ой буду лити, ой буду пити,
Буду любити, не буду бити.

Буду любити, не буду бити,
Лиш час від часу буду учити.

Бо в мене жінка – чисте золото,
На дворі чисто, а в хаті болото.

Коров не доїть, хвоста ся боїть,
Хліба не пече, бо з носа тече.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1950 р. у с. Крушельниця Сколівського р-ну від М.С. Яворського.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.

Рекламне оголошення