Ой попід гай зелененький [6]

текст
Ой попід гай зелененький
Брала вдова льон дрібненький.

Вибирала, постелила,
Так до себе говорила:

– Земле чорна, сировая,
Узяла-с ми господаря.

Ой якби я мужа мала,
Я би його шанувала.

Хай би був, як рукавиця,
Не була б я удовиця.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Записано 1946 р. у м. Дрогобичі від групи студентів учительського інституту.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.

Рекламне оголошення